Атаки Збройних Сил Російської Федерації на водопостачальні споруди – чого слід очікувати українцям?

Російські військові активізують удари по водній інфраструктурі, що стало предметом попереджень багатьох аналітиків. Не змігши заморозити населення України в холодну пору року, країна-агресор прагне позбавити людей доступу до води та системи водовідведення.

Однією з найбільш значущих атак стала бомбардування дамби Печенізького водосховища шістьма керованими авіаційними бомбами (КАБ). Це водосховище має стратегічне значення для Харківської області. В умовах нинішньої ситуації питання захисту систем водопостачання та водовідведення стає пріоритетним, зазначає hromadske, спілкуючись із фахівцями у цій галузі.

За словами містобудівника та експерта Віктора Глеби, система водопостачання має кілька критичних точок: насосні станції, вузли електропостачання, очисні споруди та великі магістральні трубопроводи.

Експерти у цій галузі погоджуються, що водопостачальні системи мають вищу стійкість до атак у порівнянні з енергетичними об'єктами, оскільки більшість їхніх компонентів знаходяться під землею. Проте це стосується лише процесу транспортування води.

За словами експерта з водопостачання в громадській організації "ДЕСПРО" Андрія Кавуна, ситуація в електропостачанні є подібною. Електроенергія також транспортується через мережі, тому в разі атак можливе заміщення окремих ділянок.

"Об'єкти, такі як джерела водопостачання, станції для підготовки води, насосні станції для каналізації або системи очищення - це всі споруди, що розташовані на поверхні. Вони можуть зазнати негативного впливу, що, в свою чергу, може викликати значні труднощі у забезпеченні водою," - зазначає він.

Фахівці також підкреслюють, що зупинка водопостачання може бути наслідком атак на енергетичну інфраструктуру. Електрична енергія є критично важливою для функціонування насосів, які відповідають за переміщення води. Ці насоси піднімають воду з річок або свердловин, очищають її та забезпечують необхідний тиск у трубопроводах, щоб вона могла дістатися до житлових приміщень, зокрема на верхні поверхи.

У випадку нових нападів на водні інфраструктури, в залежності від ступеня пошкоджень, можуть виникнути як тимчасові перебої, так і тривалі обмеження у постачанні води.

Вихід з ладу очисних споруд може означати, що в крані буде тільки технічна вода. Як приклад автори наводять Миколаїв, де після того, як у квітні 2022 року ЗС РФ підірвали ключовий водогін Дніпро -- Миколаїв, зникла питна вода. Відтоді в місті з кранів тече тільки технічна вода. І хоча в жовтні 2025 року в місті завершили будівництво нового водогону, досі вода все ще технічна.

Якщо основна насосна станція для водопостачання або транспортний водопровід вийдуть з ладу, населені пункти можуть опинитися без води, підкреслює експерт у сфері оптимізації водопостачальних систем та водовідведення, енергоаудитор Сергій Карелін.

Якщо постраждають проміжні або підвищувальні насосні станції, без води будуть деякі райони або верхні поверхи будівель.

У випадку часткового або повного знищення системи водопостачання, найбільш ймовірний розвиток подій для більшості міст полягає в тому, що вода буде доступна лише за графіком, можливо, навіть через кілька днів.

"Припустимо, що у нас є доступ до води лише по понеділках і середах, або ж по дві години щодня. Це, безумовно, не зручно і викликає певні труднощі, але в принципі це можливо. Однак, безперечно, така вода не підходить для вживання", – зазначає віцепрезидент "Української водної асоціації" Артем Шира.

Найгірше доведеться тим населеним пунктам, де є тільки одне джерело водопостачання, оскільки в разі серйозного ураження відновлення може тривати тижні, і за таких умов подачу води на певний час зупинять повністю.

Шира зазначає, що кілька медичних установ у містах, що знаходяться поблизу фронту, облаштували власні свердловини, щоб зменшити ризики від можливих відключень. Проте підприємства не мають змоги вжити таких заходів. Вважається, що державна політика орієнтована на те, аби бізнес залишався підключеним до водопостачальної системи, адже це забезпечує "водоканалу додатковий прибуток та стабільну базу клієнтів".

На початку квітня Володимир Зеленський, спираючись на дані розвідки, повідомив про наміри ЗС РФ активізувати удари по мостах, дамбах, гідроелектростанціях, а також насосних станціях і системах водопостачання. У відповідь на ці загрози уряд вже розробив ряд заходів.

Серед планів -- "кільцювання мереж, резервування критичних вузлів, встановлення та підключення резервного обладнання та інші технічні рішення для стабільного водопостачання".

Проте спеціалісти висловлюють обережність у своїх прогнозах стосовно можливості завершення всіх запланованих робіт до зимового сезону, адже за півроку важко здійснити комплексну перебудову інфраструктури, що формувалася протягом багатьох років.

Необхідно розпочати з формування плану для реагування, причому не лише за територіями чи населеними пунктами, а окремо для кожного об'єкта в системі водопостачання. Цей план повинна розробляти місцева адміністрація в партнерстві з постачальниками послуг, такими як водоканали, а також за участю фахівців, вважає Кавун.

В одному з недавніх інтерв'ю Артем Шира говорив про те, що найбільше водній інфраструктурі України загрожують не російські безпілотники, а ракети, оскільки мережі водоспоживання прокладені під землею, куди дронам дістатися складно.

Згадаємо, що Дмитро Новицький, президент асоціації "Укрводоканалекологія", роз'яснював питання готовності України до можливого призупинення водопостачання у великих містах.