Вибори в Угорщині: думки угорців Закарпаття та їх самовизначення як "кріпаків 19 століття"
У Закарпатті, де мешкає угорська національна меншина, відбуваються дискусії щодо підсумків виборів в Угорщині та зміни в політичному керівництві, пов'язаної з втратою влади Віктора Орбана.
Яка обстановка і які відгуки людей – у репортажі кореспондентки ТСН Наталії Ярмоли.
Берегово — це серце угорської громади Закарпаття. Від кордону з Угорщиною його відділяє менше ніж 10 кілометрів. Багато місцевих жителів володіють двома мовами і мають паспорти України та Угорщини. Проте, під час повномасштабного вторгнення, життя в цьому місті здається перебуванням між двома вогнями.
"Саме тут за парламентськими виборами в Угорщині стежили особливо уважно. Адже Орбан завжди приділяв велику увагу тутешній громаді. Відкривав школи, садочки, роздавав гроші і угорські паспорти -- ще коли українське законодавство це забороняло. У відповідь отримував прихильний електорат і важелі впливу на Україну", -- йдеться у сюжеті ТСН.
Проте війна та загострення відносин між Україною та Угорщиною кардинально змінили ситуацію. Якщо на виборах 2022 року Орбана підтримали практично всі, то тепер його популярність зазнала значних коливань.
На вулицях населених пунктів Берегівської громади 90% жителів спілкуються переважно угорською мовою. Внаслідок цього, антиукраїнська пропаганда Орбана, що виходить з медіа, які він контролює, безперешкодно проникає у щоденні бесіди мешканців.
Найбільше людей сьогодні непокоїть зменшення чисельності населення в селах, що розташовані вздовж кордону з Угорщиною. Чимало угорців захищають Україну, тоді як ще більше з них виїхали за межі країни.
Після початку повномасштабного вторгнення угорські села значно спорожніли. Багато людей вирішили переїхати до Угорщини. Внаслідок цього чисельність етнічних угорців у цьому регіоні, яка раніше становила 150 тисяч, зменшилася до приблизно 60-70 тисяч, — повідомляє сюжет ТСН.
"Вони ненавидять своїх угорців. Якщо ті йдуть туди жити, вони їх зневажають просто. Вони кажуть, що вони -- українці", -- каже місцевий житель.
На місце тих, хто залишив регіон, біженці з інших міст України не прибули. Етнічно угорські селища виявляються складними для інтеграції. Тут значно важче знайти українську школу або дитячий садок, оскільки переважають угорські освітні установи.
У місті Берегове співвідношення так -- 3 українські школи, 3 угорські і 2 змішані.
Директор української гімназії Володимир Кенейз зазначає, що угорські учні, викладачі та навчальні заклади отримують додаткове фінансування від угорських організацій. Саме тому їх обирають частіше.
"Я усвідомлюю, що вчителі в угорських школах отримують певні стимули. Можливо, нам слід було б запровадити подібні заходи для підтримки наших громад як в Румунії, так і в Угорщині," — зазначає він.
У 2017 році Україна затвердила закон про освіту, який передбачав, що з 5 класу учні мають поступово переходити на навчання українською мовою. Це питання було використано Віктором Орбаном у політичних цілях. Незважаючи на те, що згодом Україна зробила поступки і пом'якшила вимоги закону для угорської меншини, Орбан продовжував заявляти про утиск прав національних меншин. Це, зокрема, стало причиною його небажання підтримувати вступ України до Європейського Союзу.
Лідер угорської громади Київщини Тібор Тома, який походить з Берегового, переїхав до столиці одразу після закінчення навчання в школі. Віддалено він зміг усвідомити, наскільки важливою є його двомовність. На його думку, питання мовних утисків активно підштовхується Орбаном.
"Якщо ти угорець і вмієш говорити українською, тобі відкриваються набагато більше можливостей, ніж українцеві. Це відчуваю навіть зараз. Нажаль, Орбан спрямовує їх на те, щоб говорити лише угорською, аби вони залишалися в стані залежності, як у 19-му столітті, що дозволяє йому використовувати їх для власних цілей," – зазначає Тібор Тома.
Тепер на кордоні з Угорщиною панує очікування — якою ж стане політика нового угорського прем'єра.
Петер Мадяр, лідер партії "Тиса", яка здобула перемогу над "Фідес" Орбана, поки що не робив публічних заяв щодо українських угорців Закарпаття.
А от щодо України вже заявив -- позику у 90 мільярдів євро розблокує, проте вступ України до ЄС планує виносити на референдум.
