Від Речі Посполитої до "віддалених партнерів": Навроцький висвітлив три ключові причини спільності та конфліктів з Києвом.
Вони роз'яснили, які сподівання має Варшава щодо українського уряду.
Польща і Україна мають спільну загрозу з боку Росії, що об'єднує їх, а також схильність Києва до прозахідної політики та багатовікові історичні й культурні зв’язки. Однак, суперечності між країнами виникають через різні інтерпретації історії, економічну конкуренцію та підходи українського уряду до західних союзників.
Про це розповів високопосадовець канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького, відповідаючи на питання кореспондента ZN.UA у Варшаві.
Співрозмовник підкреслив, що Навроцький вважає Росію небезпекою для Польщі та Європи в цілому. Він зазначив, що польська стратегія також орієнтована на надання допомоги Україні.
Прозахідний курс України співрозмовник назвав ще однією спільною метою Варшави та Києва. За його словами Польща, прагне, щоб Україна остаточно орієнтувалася на Захід, а не на Росію.
"Ми знімаємо капелюха перед заслугами українців на цьому шляху, українського народу, але тут є і успіх польської зовнішньої політики", -- сказав представник президентської канцелярії.
Він додав, що на білоруському напрямку Польща не має такого самого результату.
Серед загальних аспектів, що об'єднують обидві країни, співрозмовник виділив "схожість культур та спільну історію в рамках Речі Посполитої". У числі сучасних форм співпраці він згадав Люблінський трикутник, до якого належать Польща, Україна та Литва.
Історичні питання співрозмовник назвав однією з головних причин розбіжностей між країнами. Йдеться, зокрема, про оцінку Другої світової війни, ОУН та УПА, а також "глорифікація" українцями окремих історичних постатей.
Економічну конкуренцію представник канцелярії президента Польщі назвав ще одним джерелом суперечок. Як приклад він згадав скандал з українським зерном, а також конкуренцію між аграріями та перевізниками обох країн.
За словами співрозмовника, Варшаві не подобається, що в Києві деякі посадовці цінують "далеких союзників" більше, ніж сусідів, які підтримали Україну від початку російського вторгнення.
Він підкреслив, що в 2022 році деякі партнери сумнівалися у можливості перемоги України і планували надавати підтримку партизанському руху, обмежуючись лише касками та бронежилетами. На відміну від них, Польща відразу ж розпочала постачання танків та бронетранспортерів.
Водночас, як зазначає він, Варшава з самого початку була впевнена в потужності українського спротиву. Саме тому в Польщі вважають, що Україні слід посилити співпрацю з сусідніми країнами, замість того щоб обмежуватися лише контактами з Вашингтоном, Берліном та Парижем.
Нагадаємо, що в останні дні травня президент України Володимир Зеленський надав підрозділу ССО нову назву – "Героїв УПА". Це рішення викликало неоднозначну реакцію в Польщі. Як наслідок, президент Польщі Кароль Навроцький вирішив позбавити Зеленського найвищої державної відзнаки – ордена Білого орла.
У Києві вважають, що реакція Варшави є занадто жорсткою. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга зазначив, що українські військові, які виступили з ініціативою надати звання, заслуговують на беззаперечну повагу. Вони вважають боротьбу УПА символом опору імперській політиці Росії, підкресливши, що сьогодні Москва залишається спільним ворогом як для Польщі, так і для України.
Дізнатися більше про суперечності між Варшавою та Києвом можна у публікаціях посла Костянтина Єлісєєва під назвою "Україна і Польща: коли важливе починає переважати над суттєвим" та виконавчого директора Міжнародного фонду "Відродження" Олександра Сушка "Чотири шляхи до примирення: як зберегти україно-польські стосунки" на сайті ZN.UA.
