Війна Троянд в Англії розпочалася з судового процесу над герцогинею, який став знаковим сигналом для тривалої збройної конфронтації.

Історія Елеонори Кобем, герцогині Глостерської, протягом століть була забарвлена звинуваченнями у зраді, єресі та чаклунстві. Сьогодні ж більшість дослідників погоджуються, що образ, створений її ворогами, насправді приховує справжній портрет сильної та рішучої жінки, яка займала своє місце при королівському дворі.

Фахівці переконані, що "скандал сторіччя" з герцогинею насправді мав винятково політичний характер, де герцогиня опинилася в бурхливому політичному житті тогочасної Англії. Про це йдеться в матеріалі BBC.

У 1441 році Елеонора Кобем була дружиною Гамфрі Ланкастерського, герцога Глостерського, який вважався ймовірним спадкоємцем слабкого і бездітного короля Генріха VI. Можливість стати королевою здавалася дуже привабливою, але коли вплив Гамфрі при дворі почав зменшуватися, з'явилися звинувачення в тому, що Елеонора звернулася до темних мистецтв, щоб зміцнити його права на спадок.

Тоді Елеонору звинуватили в 18 випадках практики некромантії (викликанні душ померлих для здобуття таємних знань), єресі та чаклунства. Серед цих обвинувачень були такі: придбання магічних настоянок, замовлення астрологічної карти для прогнозування смерті монарха та виготовлення воскової статуї короля з метою завдання йому фатальної шкоди.

Багато істориків вважають ці звинувачення сфабрикованими і політично вмотивованими. Як підкреслює Джемма Голлман у своїй книзі "Королівські відьми: від Жанни Наваррської до Єлизавети Вудвілл" (2019), використання астрологічних прогнозів для прийняття важливих рішень "було досить поширеним явищем, навіть у колах королівської родини".

"Якщо вона й спробувала любовні зілля для народження дитини, то навряд чи була надто відмінною від багатьох інших жінок у своїй ситуації того часу", -- пише авторка.

Фальсифікація обвинувачень та істинні мотиви публічного судового процесу.

Історики вважають, що Елеонора Кобем опинилася під ударом політичних інтриг в оточенні британського королівського двору. Дослідник Юен Роджер зазначає, що обвинувачення у використанні любовного зілля надали королівській раді зручний привід для розірвання її шлюбу із претендентом на трон, а звинувачення у зраді зробили її чоловіка непожаданим у цих колах.

Елеонора є вразливим місцем для свого чоловіка. Відомо, що вона зацікавлена в окультних практиках, і члени ради підозрюють, що це може бути використано для атаки на її чоловіка. На його думку, всі докази проти неї є ненадійними. Багато з них базуються на зізнанні Болінгброка, яке, ймовірно, було оприлюднене з метою дискредитації Елеонори... [і] ймовірно, його катують за лаштунками, - зазначає експерт.

Середньовічний науковець Ральф Гріффітс у своєму відомому есе 1969 року "Суд над Елеонорою Кобем" висловлює думку, що основними причинами судового процесу стали особисті амбіції герцогині, її характер та усвідомлення політичної ситуації того часу. Зокрема, використання астрології та магічних практик, які практикували багато впливових осіб для досягнення своїх цілей, сприяло формуванню негативного ставлення до герцогині.

Показовий суд над королівською герцогинею пройшов у липні 1441 року. З 18 пунктів звинувачення вона визнала провину лише в п'ятьох із них, а в жовтні того ж року церковний суд остаточно обрав їй покарання -- її засудили до довічного ув'язнення, її шлюб із чоловіком розірвали, а вона була змушена три дні провести публічне покаяння за вчинення "злочинів". Після цього колишня герцогиня провела свої дні в тюрмі, де померла між 1452 та 1457 роками.

Чи то з навмисним наміром, чи з метою перебільшення, звинувачення Елеонори у чаклунстві стало каталізатором змін в історії. Безпрецедентний судовий процес над дворянином вимагав створення нових законів, які згодом були застосовані проти Анни Болейн, що відкрило можливість для повторного шлюбу Генріха VIII. Звинувачення, висунуті проти Елеонори, а також ганьба Гамфрі, що виникла внаслідок цього процесу, суттєво послабили дім Ланкастерів, створивши простір для їхніх суперників з дому Йорків. Це, в свою чергу, стало причиною Війн троянд – тридцятирічних запеклих громадянських конфліктів за корону.

Фокус раніше інформував про перший задокументований судовий процес, пов'язаний із чаклунством. Ця подія сталася в Парижі у 1390 році, коли Жанна де Бріг, Марго де ла Барр і Маріон ла Друатюр'єр опинилися під судом за обвинуваченнями у відьомстві.

Згодом з'явилася інформація про "відьомські процеси" в Салемі. У період з червня 1692 року до травня 1693 року в американському містечку Салем проводилися численні розслідування та судові слухання, внаслідок яких 19 людей були страчені за звинуваченнями у чаклунстві, а багато інших опинилися за ґратами.