Небезпека руйнування
Європейські дипломати висловлюють тривогу з приводу можливих наслідків зміни політичного керівництва у Франції та Великій Британії для майбутнього "коаліції охочих", що організовує підтримку України. Особливо їх непокоїть перспективний вихід президента Франції Еммануеля Макрона з посади, оскільки наразі не видно жодного кандидата, здатного продовжити його політику, повідомляє The Telegraph.
Згідно з інформацією, опублікованою в ЗМІ, після зміни керівництва у Великій Британії союзники почали приділяти більше уваги Франції. Президент Еммануель Макрон не зможе знову балотуватися на наступних президентських виборах. Серед можливих кандидатів на його місце називають Марін Ле Пен, лідера ультраправих, яка раніше підтримувала ідею скасування санкцій проти Росії, перегляд відносин з НАТО та мирне вирішення конфлікту на умовах, вигідних Москві. Її політичний суперник Жан-Люк Меланшон також висловлює критичне ставлення до поточної політики Франції і підтримує ідею виходу країни з західного військового альянсу.
Британські урядовці наразі вивчають, яким чином можливі зміни у французькому керівництві можуть вплинути на роботу "коаліції охочих" та на співпрацю партнерів у сфері обміну розвідувальною інформацією. Один з представників Заходу охарактеризував цю ситуацію як "серйозну загрозу" для НАТО, повідомляє видання.
Серед потенційних нових лідерів Європи виділяють канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. Проте, згідно з аналізом медіа, його становище не є абсолютно стійким через складнощі у внутрішній політиці.
Депутат Бундестагу Родеріх Кізеветтер висловив думку, що в німецьких правлячих партіях все ще існує вплив груп, які прагнуть відновити традиційні зв’язки з Росією після завершення конфлікту. Він вважає, що це може бути причиною небажання Берліна надати Україні далекобійні ракети Taurus та вжити рішучіших заходів проти російського "тіньового флоту".
Кізеветтер висловив своє незадоволення з приводу рішення німецького уряду, яке полягає у відмові підтримати деякі ініціативи Європейського Союзу, спрямовані на обмеження дій російських дипломатів, а також у нерішучості закрити "Російський дім" у Берліні.
Одночасно, як вважають автори статті, Польща та Італія навряд чи зможуть стати новими лідерами в європейській підтримці України. Прем'єр-міністри Дональд Туск та Джорджія Мелоні не раз підкреслювали, що не мають наміру відправляти свої війська в Україну і активно готуються до майбутніх виборчих кампаній.
У Великій Британії новий прем'єр-міністр Енді Бернем запевнив союзників у продовженні підтримки України. Свою першу зустріч із закордонним лідером після вступу на посаду він провів із президентом Володимиром Зеленським, наголосивши на незмінності британської позиції щодо допомоги Києву та співпраці в межах НАТО.
Як нагадує видання, саме співпраця Макрона та колишнього британського прем'єра Кіра Стармера стала основою створення "коаліції охочих", яка об'єднала понад 30 держав для підтримки України. Водночас дипломати вважають, що майбутній відхід Макрона може стати значно серйознішим викликом для єдності європейських союзників, якщо йому не знайдеться рівноцінної заміни.
Як повідомляло раніше ForUa, США найближчими тижнями спробують відновити мирні переговори України і РФ.
