Золото в часи невизначеності: трансформація монетарної політики центральних банків.

Данило Гетманцев, народний депутат України, голова Комітету ВР з фінансів, податкової та митної політики

Згідно з прогнозами Європейського центрального банку, до кінця 2025 року частка золота в загальних офіційних резерви світу досягне 27%, що за ринковою вартістю перевищить частку американських казначейських облігацій, яка складає 22%.

При цьому закупівлі золота сповільнилися. Центробанки придбали близько 850 тонн проти понад 1000 тонн щороку у 2022-2024 роках. Імовірно, додаткові закупівлі стримували високі ціни та зростання вартості вже накопичених запасів. Однак центробанки все одно придбали значно більше золота, ніж у період до повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Золото стало центральным элементом интереса для центральных банков.

Чому ж частка золота зросла? Передусім через ефект переоцінки. Ціна золота підвищилася приблизно на 30% у 2024 році та на 60% у 2025 році. Відповідно, зросла ринкова вартість уже наявних запасів та їхня частка в резервах. За оцінкою ЄЦБ, якби золото рахували за ціною кінця 2023 року, його частка становила б 16%, тоді як частка казначейських облігацій США залишалася б вищою - 26%.

На фоні загального уповільнення закупівель деякі центральні банки продовжували активно збільшувати свої золоті резерви. Для багатьох з них золото виступає як засіб диверсифікації та захисту від геополітичних ризиків. У період з 2022 по 2025 роки серед найбільших покупців виділяються Польща, яка придбала 320 тонн, Туреччина з 220 тонн, та Індія, що додала 130 тонн до своїх запасів. У 2025 році Польща залишалася провідним покупцем. Серед інших значних учасників ринку можна згадати Казахстан, Бразилію та Туреччину.

Європейський центральний банк підкреслює, що держави, які здійснюють значні покупки золота, зазвичай знаходяться в зонах з підвищеним ризиком виникнення зовнішніх конфліктів.

Після ескалації конфлікту на Близькому Сході центральний банк Туреччини вирішив продати або надати в позику приблизно 130 тонн золота з метою підтримки національної валюти, зменшення негативного впливу зростання витрат на енергетичний імпорт та мінімізації інших економічних ризиків. Цей випадок ілюструє, як золоті резерви можуть бути задіяні в умовах серйозної кризи.

Куди це може призвести? На фоні зростаючих геополітичних загроз змінюється підхід до резервної політики. Центральні банки все більше зосереджуються на здатності активів витримувати політичні, санкційні та ризики безпеки.

Золото не може виконувати роль резервних валют або державних облігацій провідних економік. Воно не генерує відсотковий дохід, має нестабільну ціну та вимагає витрат на зберігання. Проте в умовах військових конфліктів, геополітичних загроз і розподілу світової економіки золото перетворюється на додатковий засіб захисту.

Світова фінансова криза: нова роль золота після 2008 року

Подібний перелом відбувся після світової фінансової кризи 2008-2009 років. До цього центральні банки близько двох десятиліть загалом були чистими продавцями золота. Основні продажі здійснювали розвинені країни, передусім європейські. За даними World Gold Council, у II кварталі 2009 року центробанки вперше за два десятиліття стали чистими покупцями, а з 2010 року ця тенденція закріпилась у річному вимірі.

Після кризи розвинені економіки здебільшого не почали купувати золото, але майже припинили значні продажі. Натомість країни з ринками, що розвиваються, стали активніше його накопичувати. Показовий приклад: придбання Індією у МВФ 200 тонн золота восени 2009 року. Того ж року Шрі-Ланка придбала у МВФ 10 тонн, а Маврикій - 2 тонни. МВФ пояснює цей тренд прагненням центробанків розподілити ризики та захиститися від економічної, фінансової й геополітичної нестабільності.

Золоті запаси в міжнародних резервних фондах України.

Станом на 1 лютого 2026 року міжнародні резерви України досягли історичного максимуму - 57,674 млрд дол. США. Золото оцінювалося у 4,878 млрд дол. і становило 8,46% резервів. Зростання його частки на початку року відбулося переважно внаслідок переоцінки: фізичний обсяг запасів у І кварталі залишався незмінним.

Станом на 1 червня загальний обсяг резервів зменшився до 45,733 мільярдів доларів, тоді як вартість золота знизилася до 3,866 мільярдів доларів. Частка золота в резерві залишилася майже на тому ж рівні, зупинившись на позначці 8,45%, оскільки зменшення вартості золота і загальних резервів відбулося майже в однакових пропорціях.

Нагадаю, у 2022-2025 роках вартість золота послідовно зростала з 1,565 млрд до 3,878 млрд дол. У 2023 році його частка знизилася з 5,49% до 4,44%, оскільки загальні резерви зростали швидше. Надалі вона збільшилася до 5,28% наприкінці 2024 року та 6,77% наприкінці 2025 року.

Український підсумок: акцент на ліквідності та стійкості.

Для України золото залишається додатковим резервним активом, а не основним напрямом накопичення резервів. В умовах війни НБУ передусім потребує високоліквідних інструментів для проведення валютних інтервенцій і забезпечення державних платежів. Тому основу резервів становлять цінні папери, готівка, кошти на кореспондентських рахунках і депозити.

У той же час золото слугує засобом захисту: воно дозволяє диверсифікувати резерви та зменшити залежність від конкретних валют і фінансових інструментів. Однак нещодавнє збільшення його частки в резервному фонді України в основному зумовлене переоцінкою існуючих запасів, а не активними купівлями.

Глобальний тренд не вказує на те, що Україні слід зосередитися виключно на золоті. Це радше вказує на більш глибокі зміни в стратегіях: резервна політика повинна все більше враховувати тривалі геополітичні, санкційні та безпекові виклики.

Таким чином, ключовим аспектом резервної політики в нинішніх умовах є забезпечення наявності достатньої кількості ліквідних і надійних активів. Це дозволяє підтримувати стабільність валютного ринку та витримувати зовнішні виклики. Такий підхід є особливо важливим для зміцнення стійкості економіки України.