Дрони, що з’являються з глибини джунглів: чому Колумбії слід звернути увагу на Україну.
Для Колумбії дрони -- не новітня технологія. Уже майже десять років їх використовують парамілітарні угруповання й наркокартелі -- для розвідки, доставки вантажів, атак на урядові сили. Поліція та Збройні сили мають кілька проєктів у сфері протидронового захисту, але розуміння того, які саме системи потрібні, залишається доволі абстрактним. Колумбійські військові зацікавлені у вивченні досвіду України у сфері протидронової боротьби. І саме зараз, коли політичний клімат у країні змінився на більш сприятливий, в України є чудова можливість посилити свою присутність у Південноамериканському регіоні.
Впровадження безпілотних технологій стало справжнім проривом у традиційній війні, яку Росія веде проти України. Паралельно, протягом останніх десяти років, дрони активно використовуються у конфліктах між організованою злочинністю та державними правоохоронними органами в країнах Латинської Америки.
У серпні 2026 року колумбійські ЗМІ оприлюднили інформацію про першу зафіксовану атаку, здійснену кримінальним угрупованням за допомогою дронів-камікадзе. Це вважається новим етапом у технологічному розвитку місцевих збройних угруповань, які раніше здебільшого використовували дрони для скиду вантажів. Під час обшуків затриманих поліція також виявила волокна для оптоволокна та деталі, виготовлені на 3D-принтері.
Це вказує на те, що картелі та партизани Колумбії, а також інших країн Латинської Америки, ретельно відстежують прогрес дронових технологій і прагнуть включити їх у свої дії.
Дрони в руках картелів
Збройні конфлікти в Колумбії тривають десятиліттями. Нинішній почався 1964 року зі створення партизанських угруповань FARC та ELN. Попри мирну угоду 2016 року, частина груп, які сьогодні використовують дрони, не роззброїлася.
У 2025 році чисельність незаконних збройних угруповань у Колумбії перевищила 27 тисяч осіб. Ці групи займаються торгівлею наркотиками, незаконним видобутком дорогоцінних металів і мінералів, зокрема золота та смарагдів. Вже понад шістдесят років вони фінансують свою діяльність завдяки цьому, внаслідок чого загинуло більше 450 тисяч людей протягом тривалого конфлікту.
В останній рік спостерігається значне збільшення використання дронів озброєними угрупуваннями. Ці безпілотники використовуються для проведення атак, моніторингу територій, коригування вогню перед ударами саморобних вибухових пристроїв і скидання 60-мм гранат. Гірські та лісисті райони Колумбії надають озброєним групам укриття, звідки вони можуть запускати дрони.
Дрони купують через звичайні маркетплейси на кшталт Amazon чи Temu, місцевих посередників і контрабандні мережі, а потім переобладнують їх для бойового застосування. За даними Міноборони Колумбії, 2025 року зафіксовано 8395 атак озброєних дронів, 333 з яких були "результативними", -- це на 445% більше, ніж 2024-го. Найгучніший епізод відбувся 21 серпня 2025 року, коли FPV-дрон уразив вертоліт колумбійської Національної поліції, внаслідок чого загинули 12 поліцейських.
Починаючи з 2019 року колумбійські силовики придбали щонайменше дев'ять систем протидронової боротьби. У січні 2026-го Колумбія запровадила новий проєкт -- Національний протидроновий щит із бюджетом майже 1,7 млрд дол. За даними місцевих ЗМІ, цей проєкт так і не запрацював, попри те, що уряд здійснив щонайменше 12 міжнародних місій на трьох континентах, метою яких було вивчення технологій і пошук потенційних постачальників. Жодна з цих місій не відвідала України. Вони побували в таких країнах, як Катар, Польща та Литва, що нині і самі використовують український досвід у сфері протиповітряної оборони.
Озброєні формування швидко адаптуються до нових умов. За технічними оцінками, ефективність засобів радіоелектронної боротьби становить лише 30-50% навіть проти досить простих безпілотників. Водночас угруповання вже почали використовувати дрони, які управляються через оптоволоконний кабель, перейнявши цей досвід з конфлікту між Росією та Україною. У період з січня по травень 2026 року кількість атак за допомогою дронів зросла на 146%. Було зафіксовано 121 інцидент, в результаті яких загинула 21 особа, а 145 людей отримали поранення.
Яким чином Україна може надати підтримку?
7 серпня відбулася інавгурація новообраного президента Колумбії Абелардо де ла Еспріельї. Політичний курс нового уряду, орієнтований на Сполучені Штати та західний світ, створює можливості для відновлення співпраці між Колумбією та Україною, яка на даний момент є майже неіснуючою.
У червні 2026 року Володимир Зеленський, президент України, заявив про своє бажання поглибити двосторонні зв'язки з Колумбією. У відповідь новообраний колумбійський лідер висловив намір активізувати співпрацю з Україною.
Де ла Еспріелья запевняє у рішучості, що він застосує "залізний кулак" у протистоянні з озброєними угрупованнями. На відміну від свого попередника, який мав зв'язки з партизанами, новообраний президент прагне забезпечити мир для колумбійського народу. Однак, щоб досягти цього миру, необхідно боротися з кримінальними елементами.
Цікаво зазначити, що, незважаючи на офіційні вітання з нагоди перемоги де ла Еспріельї, невдоволення Росії результатами виборів вже стало очевидним у матеріалах ряду прокремлівських медіа. Наприклад, проурядовий Telegram-канал "Рыбарь" регулярно висловлює критику щодо його антитерористичної програми. Це, безумовно, позитивний сигнал!
Росія давно й системно присутня у цьому регіоні та має змогу поширювати свої наративи й впливати на місцеве населення. Професор Карлос Патіньйо з Національного університету Колумбії розповів мені, що Росія з 2017 року має у країні структуровану розвідувальну мережу. Із 23 ідентифікованих співробітників розвідки лише двох вислали з країни 2020 року, тоді як решта продовжили свою діяльність.
У контексті дронової війни Росія просуває низку дезінформаційних наративів, стверджуючи, що Україна нібито дозволяє картелям і парамілітарним угрупованням набувати досвіду ведення бойових дій із застосуванням дронів або навіть постачає безпілотники до регіону Латинської Америки. Ці твердження неодноразово спростовувалися, однак вони все ще можуть знаходити відгук у непідготовленої аудиторії.
На даний момент Україна має досить обмежені зв’язки з цією південноамериканською державою. Однак існує можливість їх активізації, зосередившись переважно на співпраці в області безпеки. У цьому контексті важливо не стільки говорити про експорт готових систем, скільки про передачу експертних знань, підтримку у створенні систем протидії дронам для поліції, Збройних сил та критичної інфраструктури, а також обмін досвідом у боротьбі з новітніми технологіями дронів.
За тиждень до інавгурації нового президента я виступила з презентацією про українські інновації у сфері дронів і протидронової боротьби на конференції, організованій Морською академією стратегічних досліджень Військово-морських сил Колумбії, і побачила неабиякий інтерес до вивчення українського досвіду.
Які конкретно українські технології та розробки можуть бути корисними для Колумбії?
Колумбійській владі потрібно швидко реагувати на адаптивні угруповання, які мають великі ресурси і не підлягають жодним обмеженням. Протистояти партизанам, озброєним дронами, є особливим викликом для будь-якої країни.
Військові та ветерани з України можуть відігравати ключову роль у боротьбі з незаконними збройними угрупованнями в Колумбії, розробивши комплексну стратегію, що включає рішення та активні дії для перехоплення ініціативи. Чому така боротьба із партизанами є складною? Це пов'язано з їхньою здатністю ініціювати напади.
Є кілька сфер, в яких український досвід може бути цінним для Колумбії.
Пріоритет -- раннє попередження та людський фактор. Виявити дрон -- це лише частина проблеми. Важливіше знаходити операторів, місця підготовки, майстерні складання, логістичні мережі й закупівельні патерни ще до застосування дронів. За словами українського пілота дронів, який прокоментував цю тему на умовах анонімності, тут працює лише проактивний підхід: розвідка, HUMINT та OSINT, увага навіть до дрібних сигналів, скажімо, різке зростання закупівель пропелерів у хобі-магазинах може вказувати на підготовку пілотів.
Багатошаровий протидроновий захист. У компанії BlueBird Tech, виробникові детектора дронів "Чуйка", розповіли мені, що для Колумбії найреалістичнішою виглядає багатошарова система, яка поєднуватиме пасивні RF-детектори, оптико-електронні камери, засоби визначення напрямку на оператора та локальні засоби придушення. Така система має бути не надто дорогою, енергоефективною та придатною для розгортання навколо баз, в'язниць, об'єктів критичної інфраструктури, прикордонних районів і мобільних колон. У цій архітектурі детектори дронів можуть відігравати центральну роль як засоби раннього попередження та ситуаційної обізнаності.
Радіоелектронна боротьба -- не панацея. Колумбійський політолог Карлос Аугусто Чакон у коментарі зазначив, що глушіння РЕБ не спрацює проти всіх загроз. Новій владі дісталася у спадок чинна протидронова програма, і наразі потрібно провести оцінку ефективності та сумісності між військовими й поліцією, реалістичне тестування, а також відмовитися від дублювання закупівель.
Український оператор безпілотників зазначає, що у випадку, якщо картель використовує стандартний радіозв'язок, правоохоронці повинні мати можливість його блокувати. Якщо активізація радіоелектронної боротьби зашкодить і їхньому власному зв'язку, необхідно мати підготовлені запасні частоти та спеціалізовані пристрої, до яких злочинні угруповання не зможуть дістатися.
HIMERA, український виробник тактичних радіостанцій, нещодавно випробував свою систему зв'язку у джунглях Амазонії -- в умовах тропічних злив і складного рельєфу. У компанії прокоментували, що протидія гібридним загрозам і транснаціональній організованій злочинності потребує захищеного та стійкого до засобів РЕБ зв'язку.
Посилення розвідки. Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm, яка виконала низку успішних OSINT-, CYBINT- і HUMINT-розслідувань, розповіла мені, що резерв для подальшого розвитку у сфері розвідки існує у двох взаємопов'язаних напрямах. Перший -- збільшення кількості та різноманітності релевантних сенсорів там, де існують прогалини у спостереженні. Другий, не менш важливий, -- покращення обміну, кореляції, обробки та своєчасного поширення вже наявної інформації між різними структурами. Навіть дуже якісні дані мають обмежену цінність, якщо вони залишаються ізольованими в межах одного відомства або надходять до користувача надто пізно. Така архітектура може бути адаптована як до міждержавної війни, так і до протидії незаконним збройним і кримінальним мережам.
Пріоритети для партнерства
Серед найбільш очевидних шляхів співпраці між Україною та Колумбією можна виділити зменшення впливу картелів і парамілітарних груп через передачу знань і досвіду, здобутого на українських військових фронтах, а також укріплення спроможностей колумбійських властей у боротьбі з новими викликами.
Успіх дронової місії досі приблизно на 80% залежить від команди. Озброєні угруповання шукатимуть спосіб навчити своїх людей якщо не в Україні, то в Росії, а коли й це неможливо, рекрутуватимуть колумбійців та інших південноамериканців, які повертаються з війни, чи навіть українських або російських ветеранів.
Саме тому актуальність регулярної співпраці та укріплення дипломатичних відносин між Україною і Колумбією зростає, особливо враховуючи, що політична ситуація в Боготі стає дедалі більш сприятливою. Україна має намір розширити свою присутність у країнах Глобального Півдня, і Колумбія може стати ключовим партнером у цьому процесі. Крім того, колумбійські правоохоронці та збройні сили виявляють бажання вивчити український досвід у сферах дронової та протидронової війни.
Україна вже надає підтримку ряду країн Близького Сходу у створенні багатошарових систем протиповітряної оборони, адаптованих до їх специфічних вимог. Такий досвід можна також застосувати в Колумбії, залучивши українських експертів для розробки ефективної стратегії захисту від сучасних загроз.
Такий підхід відповідає амбіціям України стати частиною безпекової інфраструктури світу та відкриє можливості для співпраці з іншими країнами Південної Америки, які стикаються з аналогічними викликами.
