Королева-воїн. У Китаї вивчили бронзові артефакти з поховання правительки Фу Хао.

У гробниці Фу Хао, дружини правителя та воєначальниці китайської династії Шан, були знайдені бронзова зброя, дорогоцінний нефрит та останки 16 жертвопринесень.

Зокрема, серед похоронних скарбів цієї жінки, яка очолювала армії понад три тисячі років тому, виявили масивну бронзову бойову сокиру вагою близько дев'яти кілограмів, повідомляє Arkeo News.

У її гробниці також знаходилися сотні цінних предметів, шість собак, принесених у жертву, та останки 16 людей, які, очевидно, померли під час її похоронних церемоній. Ці надзвичайні знахідки розкривають могутність Фу Хао, однієї з найвидатніших жінок династії Шан у стародавньому Китаї.

У 1976 році археологи натрапили на надзвичайно збережену гробницю в Іньсюй, неподалік від сучасного Аньяна в провінції Хенань. Тепер, відзначаючи 50-ту річницю цього відкриття, науковці зібралися в Аньяні, щоб переосмислити поховання та життя жінки, яка володіла військовою, королівською та релігійною владою в суспільстві, де традиційно переважали чоловіки.

Фу Хао, що жила приблизно в 1200 році до нашої ери, була однією з дружин У Діна, владаря династії Шан. Стародавні документи вказують на її роль як військового лідера, який очолював військові кампанії на користь королівського двору. Це робить її однією з найперших задокументованих жінок-генералів у китайській історії.

Серед найбільш вражаючих артефактів, виявлених у гробниці, знаходились величезні бронзові сокири юе, які слугували символами військового командування та королівської влади. Одна з них важила приблизно дев'ять кілограмів і мала вражаючі декорації у вигляді тварин. Ця зброя символізувала не лише бойову потужність, але й здатність здійснювати командування над військами. У могилі також було виявлено близько 130 одиниць бронзового озброєння, серед яких сокири, ножі та інші військові предмети. Ці знахідки підтвердили висновки археологів, отримані з написів на кістках оракулів: Фу Хао була не тільки дружиною монарха, а й активною учасницею військових кампаній династії Шан.

Поховання виявилося джерелом нових знань про темні сторони королівських звичаїв династії Шан. Археологи натрапили на рештки 16 жертвоприношень, розташованих навколо похоронної камери, а також на рештки шести собак, які також стали частиною жертвопринесень. Ці жертви супроводжували Фу Хао в останню путь у рамках ритуалів, що мали на меті вшанування покійного та забезпечення продовження королівської влади в потойбічному світі. Їхня присутність підкреслює значення людських жертв у похоронних обрядах еліти Шан, де демонстрація багатства та влади іноді доходила до крайнощів, включаючи позбавлення життя.

Сама гробниця мала розміри приблизно 5,6 на чотири метри. Археологи виявили сліди дерев'яної похоронної камери та лакованих трун, хоча дерев'яні конструкції значною мірою зруйнувалися протягом тисячоліть, що минули. Розкопки виявили 1928 похоронних предметів, зокрема 468 бронзових артефактів, 755 предметів з нефриту та 564 предмети з кістки. Колекція також містила слонову кістку, кераміку та тисячі мушель каурі, які служили валютою в суспільстві Шан.

Деякі нефритові вироби мали вже кілька століть історії, коли їх виявили в гробниці Фу Хао. Це свідчить про те, що еліта династії Шан цінувала предмети, які були успадковані або отримані від попередніх культур. Більше 200 бронзових ритуальних сосудів відображали церемоніальні обов'язки, пов'язані з її королівським статусом.

У жовтні 2026 року китайські та міжнародні вчені зібралися в музеї Іньсюй, щоб відзначити 50-ту річницю розкопок. Обговорення зосередилися на бронзових артефактах, королівських прикрасах та ширших зв'язках, що пов'язують суспільство Шан із сусідніми культурами. Її поховання залишається одним із найважливіших археологічних відкриттів з Китаю бронзової доби, зберігаючи рідкісне поєднання письмових свідчень, надзвичайного багатства та доказів царського насильства.

Раніше NV Техно писав, що китайські археологи виявили в одній з гробниць в провінції Хенань меч у піхвах, вік якого приблизно 2300 років. Саме завдяки піхвам, як відзначають археологи, меч і зберігся в такому чудовому стані. Ймовірно, знахідка відноситься до періоду Воюючих царств, що тривав з 475 року до нашої ери до 221 року нашої ери.

Історики вважають, що цей етап в історії Китаю розпочався після кончини Конфуція і відзначався значними перетвореннями у соціальному, політичному та економічному житті. Відбулися серйозні зміни в організації армії, що, в свою чергу, сприяло виникненню численних масштабних конфліктів і битв із значними втратами.