Переговори з Росією: Трамп оголосив про незатверджене енергетичне перемир'я, в той час як Європа затамувала подих в очікуванні.
Тристоронні консультації у форматі США-Україна-Росія можуть відновитися вже в жовтні, про що підтвердили як українські, так і російські джерела. Місце проведення залишиться незмінним - зустрічі будуть проходити в Абу-Дабі. Як зазначив керівник Офісу президента Кирило Буданов, учасники планують обговорити поступове зниження повітряних атак та питання чорноморського судноплавства. Однак, російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Москва не має наміру припиняти бойові дії під час переговорного процесу.
Заперечень адміністрація Трампа не має. Ще минулого року Сполучені Штати погодилися на початок беззмістовних переговорів з Росією, відступивши від вимоги встановлення режиму припинення вогню. Тож не дивно, що зараз Кремль йде на подальшу ескалацію, завдаючи ударів по пасажирських потягах за кілька кілометрів від польського кордону, й американська сторона це жодним чином не засуджує. Навпаки, у Вашингтоні нагадують, що територіальне питання залишається головною перешкодою для досягнення домовленості з Росією.
Отже, які результати можуть принести перші тристоронні переговори за тривалий період? І чому керівники ЄС переконані, що наступні тижні або навіть місяці стануть вирішальними для майбутнього Європи? Детальніше в статті на ТСН.ua.
Трамп оголосив про встановлення перемир'я, але Росія досі не реагує.
У понеділок, 14 вересня, Трамп у своїй соцмережі Truth Social неочікувано заявив, що Київ погодився не бити по російським енергетичним об'єктам. У відповідь Москва, за його словами, зголосилася зробити те саме. Згодом Володимир Зеленський підтвердив, що Україна готова підтримати деескалацію, якщо й Росія припинить удари по нашій критичній інфраструктурі -- енергетиці, шляхах продовольства тощо. Натомість Кремль зробив вигляд, що не помітив цієї заяви Трампа.
Журналіст Financial Times Крістофер Міллер, посилаючись на свої джерела, зазначив у соцмережі Х, що Трамп поспішив з оголошенням про угоду щодо енергетичного перемир'я. У окремій статті видання підкреслюється, що Путін не зацікавлений у підписанні такої угоди до зими, оскільки вважає, що зимова кампанія атак на українську енергетичну інфраструктуру змусить Київ погодитися на капітуляційні вимоги Кремля.
Раніше, під час анонсу зустрічі з Трампом у Нью-Йорку, що, очевидно, проходитиме в контексті Генасамблеї ООН наприкінці вересня, Зеленський зазначив, що має намір обговорити з президентом США питання морського та енергетичного перемир'я. Водночас, варто нагадати, що Україна та Туреччина вже раніше зверталися до Росії з пропозицією призупинити атаки на цивільні судна в Чорному морі. У відповідь Москва, ігноруючи принцип рівноправності, висунула додаткову умову — зупинку українських ударів по російських нафтопереробних заводах.
Отже, з серпня на порядку денному стоїть ініціатива щодо енергетичного та морського перемир'я. Проте Росія не бажає погоджуватися на справедливу угоду, намагаючись отримати від України певні поступки. Щодо заяв Трампа, він вже не вперше говорить про те, що не відбувається насправді. Це можна спостерігати, наприклад, у контексті війни з Іраном. Президент США постійно публікує у Truth Social інформацію про те, що Тегеран здоланий, його ядерні та ракетні програми знищені, і що незабаром режим аятолів укладе угоду. Проте, як видно, з кінця лютого, коли американці розпочали нову військову кампанію проти Ірану, жодних змін досі не сталося.
США звинувачують Україну: Росія та вибори до Конгресу
У своєму повідомленні щодо енергетичного перемир'я, з яким Росія відмовилася погодитися, Трамп також підкреслив:
"Основною причиною збільшення глобальних цін на дизель є, в першу чергу, конфлікт між Росією та Україною, а не обставини, пов'язані з Іраном."
Протягом останніх кількох тижнів адміністрація Трампа реалізує послідовну стратегію, що пов'язана з проміжними виборами до Конгресу, які відбудуться на початку листопада. Після таємного візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви в кінці серпня, відновилися взаємні напади між США та Іраном. Крім того, єменські хусити, які отримують підтримку від Тегерана, фактично відкрили новий фронт у регіональному конфлікті, захопивши важливий острів і порт на півдні Червоного моря. Саудівська Аравія звернулася за допомогою до США, але врешті-решт була змушена призупинити роботу важливого трубопроводу, який дозволяє експортувати нафту, незважаючи на блокування Ормузької протоки.
Все це авжеж призвело до чергового стрибка світових цін на енергоносії. Проте адміністрація Трампа, не бажаючи визнавати власних помилок, зробила Україну цапом відбувайлом. ТСН.ua вже писав, як міністри фінансів та енергетики США Скотт Бессент і Кріс Райт заявили, що це буцімто українські удари по російських НПЗ викликали світовий енергетичний шок. Згодом до їхніх звинувачень приєднався і Трамп, закликавши Зеленського припинити удари по російським НПЗ, бо начебто саме вони призводять до зростання цін на дизельне пальне.
Одночасно, якщо звернути увагу на матеріали американських ЗМІ та думки експертів, що спеціалізуються на цій темі, можна помітити, що з початку року вартість дизельного пального в США зросла на 60%, і основною причиною цього є конфлікт між Америкою та Іраном. Крім того, Україна ніколи не відмовлялася від енергетичного перемир'я і навіть сама ініціювала його. Проте Кремль не готовий до таких умов. Якщо адміністрація Трампа зможе знайти важелі впливу, щоб переконати Путіна укласти угоду, засновану на принципах паритету, республіканці можуть отримати певні переваги на проміжних виборах до Конгресу. Однак навряд чи це значно вплине на зниження цін на паливо в США.
Подальша ескалація: Європа не може продовжити санкції
ТСН.ua вже писав, що Путін зробив ставку на ескалацію, намагаючись не лише зруйнувати українську економіку, а й залякати європейських партнерів, здійснюючи удари по пасажирських потягах та АЗС біля польського кордону. Про це зокрема сказала очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас. А канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що попереду на Європу чекають вирішальні моменти -- "можливо, тижні чи місяці, -- під час яких йтиметься про захист свободи та миру континенту".
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив думку, що найближчі тижні та місяці можуть стати періодом активізації дій з боку Росії, з можливістю їх поширення на територію Польщі. Тим часом ескалація напруженості сталася в районі міста Гедсер, розташованого на узбережжі Балтійського моря, де російський фрегат здійснив обстріл сигнальними ракетами одного з данських військових вертольотів. Міністр оборони Данії Єппе Бруус зазначив, що застосування статей 4 або 5 НАТО не планується, але російського посла викликатимуть для надання пояснень.
Напередодні міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловився ще рішучіше, зазначивши, що у випадку агресії з боку Росії проти НАТО, переваги європейських повітряних сил дозволять знищити половину російських НПЗ навіть без участі США. Проте, як повідомляє Politico, насправді країни Європи залишаються обережними щодо швидкого ухвалення рішучих дій, які можуть викликати негативну реакцію Кремля. Більше того, Путін свідомо обирає шлях подальшої ескалації саме в той час, коли Європейський Союз продовжує свої індивідуальні санкції проти Росії.
Наприклад, Словаччина та Франція перешкоджають продовженню цих санкцій, наполягаючи на виключенні з "чорного" списку російського олігарха Алішера Усманова, який близький до Путіна. Західні ЗМІ вважають, що це пов'язано зі спробою Парижа забезпечити звільнення французьких громадян, які перебувають в Азербайджані. Щодо Братислави, вона також вимагає виключити з санкційного списку російського бізнесмена Михайла Фрідмана, що, в свою чергу, узгоджується з політикою уряду Роберта Фіцо, спрямованою на пом’якшення санкційного тиску на Росію в цілому.
Тож попри впевненість спецпредставників Трампа, що лише так зване територіальне питання, на яке не погоджується Україна, заважає укладенню домовленості з Росією, в Європі вважають, що до реальних переговорів Путін може бути готовим лише навесні. За словами президента Литви Гітанаса Науседи, Кремль скористається ще однією можливістю перевірити стійкість українського народу, змушуючи українців пережити ще одну холодну зиму.
