Супротивник має на меті зламати наш дух і відчайдушність (Валерій Пекар)

Оскільки він не може досягти нашого фізичного виснаження, так само як і прориву лінії фронту, це стає його останнім шансом.

Він намагається довести нас до моменту, коли багато хто скаже: краще мати жахливий фінал, аніж безперервний страх. Давайте лише підпишемо будь-яку угоду, щоб це нарешті закінчилося.

Усі розуміють, що це не фінал, а нова сторінка. Проте, супротивник намагається довести нас до морального виснаження, коли розум втрачає голос, а душа навіть не має сил запитати.

Тут мені потрібно поділитися з вами деякими неприємними новинами.

1. Не існує жодного ефективного методу для захисту українських міст від балістичних ударів. Фізично в світі немає такого рішення. Обсяги виробництва протиракет не можуть зрівнятися з темпами випуску ракет, які здійснює Росія, і змінити цю ситуацію швидко неможливо. Це питання математики, і його неможливо оминути.

2. Держава не дбає про нас. Вона просто не створена для цього, тож не варто запитувати, чому укриття не зведені і подібні речі залишаються невирішеними. Іноді складається враження, що на пагорбах нашого уряду турбуються лише про дві речі: як уникнути покарання для своїх "міндічей" і як перешкодити іншим піднятися в політичному рейтингу. Хоча цей рейтинг матиме значення тільки на виборах, до яких ще потрібно дожити. Припиніть покладати марні надії на державу. І не забудьте це сьогоднішнє відчуття безвиході та нестачі дорослого в домі, коли будете йти на вибори після війни.

3. Ми можемо подбати про себе лише самі, і ще одне про одного. Як це було на початку 2022, складіть собі план, як подбати про себе і про своїх. Не думайте, що нічого не можна зробити. Війна - це гра в карти зі смертю, і завжди можна трохи краще зіграти тими картами, які тобі випали. В мережі повно порад, які можуть зберегти конкретно ваше життя й життя ваших близьких.

4. Розгляньте, кому з нас потрібна ваша підтримка. Завжди є люди, які проходять через складні часи. Коли ми піклуємося про них, нам самим стає простіше. Пам’ятаймо про інших, цінуймо їхні зусилля та висловлюймо вдячність щоранку.

5. В період формування УПА під час Другої світової війни, заклики лідерів цього руху спочатку призвели до появи лише невеликої кількості добровольців. Лише після того, як люди усвідомили, що вижити зі зброєю в руках є більш надійним, ніж без неї, вони почали масово вступати до армії. Я хочу підкреслити: якщо ви вважаєте, що залишаючись осторонь від війни, ви забезпечите собі безпеку, то нині це вже не так. Долучайтеся до лав, якщо не Збройних сил, то принаймні волонтерських організацій – там дуже потрібні як руки, так і розум.

6. Бізнес та аналітичні центри повинні спільно впливати на уряд, закликаючи його терміново впроваджувати антикризові заходи. На початку 2022 року це вдалося, і завдяки злагодженим зусиллям вдалося врятувати економіку від катастрофи. Однак згодом ситуація повернулася до колишнього стану, і навіть погіршилася. Сьогодні ми стикаємося з такою ж загрозою: економіка піддається ризику серйозного шоку. Відомі ефективні рішення вже існують. Наприклад, можна говорити про зміну порядку введення в експлуатацію об'єктів розподіленої генерації. Не буду перераховувати численні пропозиції, оскільки це не підходить для формату Facebook. Найголовніше - запобігти економічному шоку.

7. Будь ласка, купуйте українське. Допоможіть встояти малим місцевим виробникам, ветеранським бізнесам, незалежним медіа, культурі, книговидавцям.

8. Щодня очищайте свій розум від сміття, яке насаджують росіяни.

9. Наш супротивник прагне, щоб ми зневірились і здалися. Але він не вартий такого щедрого жесту. Не піддавайтесь відчаю, не втрачайте надії.

10. Найголовніше: станьте частиною вирішення, а не труднощів. Навіть незначна внесена частка в розв'язання ситуації свідчить про те, що ви на правильному шляху. Якщо ви не берете участі у вирішенні, ви стаєте частиною проблеми. Підтримуйте себе і допомагайте іншим утримуватися на цьому шляху.