Жити в умовах постійних фінансових вливань: чому Україні необхідно впроваджувати детінізацію економіки.

фахівець у сфері економіки, активіст суспільного життя

15 вересня уряд подав у Верховну Раду проект державного бюджету на 2027 рік. Заплановані витрати становлять 7,27 трильйона гривень, а доходи — 5,65 трильйона гривень, що призводить до дефіциту в 1,67 трильйона гривень, або 15% від валового внутрішнього продукту. Для порівняння, діючий бюджет на 2026 рік передбачає дефіцит приблизно в 1,25 трильйона гривень, а Міністерство фінансів прогнозує, що підсумковий дефіцит за рік складе близько 12% ВВП. Отже, розрив між доходами та витратами держави не зменшується, а навпаки, збільшується. Загальна потреба в міжнародній допомозі на 2027 рік оцінюється в 52,6 мільярда доларів, і ще на початку вересня міністр фінансів Сергій Марченко визнав, що з цієї суми залишаються непокритими 32,6 мільярда доларів.

Проте навіть ці дані не відображають повної картини ситуації. Роксолана Підласа, голова бюджетного комітету, зазначає, що загальні витрати держави у 2027 році перевищать 8 трильйонів гривень. Це більш ніж у чотири рази більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення, а держава здатна фінансувати менше половини цієї суми з власних ресурсів. На безпеку та оборону заплановано 4,89 трильйона гривень, що становить дві третини всіх витрат або 43,8% від ВВП. Решту бюджету має покрити міжнародна підтримка. Як зазначила голова бюджетного комітету, у 2026 році один день війни обходиться Україні у 190 мільйонів доларів.

По суті, Україні необхідні фінансові ресурси. І значна їх частина, як і раніше, повинна надходити від партнерів.

Гроші є, але під умовиПартнери готові допомагати, проте кожен транш прив'язаний до конкретних рішень. Прем'єр-міністр України оцінює обсяг допомоги, що залежить від спільної роботи уряду й парламенту, у $29,5 млрд. 16 вересня Рада нарешті зробила крок уперед і ухвалила в першому читанні 7 законопроєктів із переліку критично необхідних для продовження фінансування.Перші два стосуються посилок. Законопроєкт №16051-1 запроваджує ПДВ на товари, куплені через іноземні маркетплейси, а №15460 змінює митне оформлення міжнародних відправлень і прибирає пільгу для посилок вартістю до 150 євро. Це вимога МВФ і ЄС: від неї залежать черговий транш Фонду близько $0,7 млрд і транш макрофінансової допомоги ЄС на 3,7 млрд євро в межах кредиту Ukraine Support Loan. Показово, що 1 вересня Рада вже вдруге провалила ці рішення, недобравши до необхідних 226 голосів.Третій - №15024 про спрощене банкрутство мікро- та малого бізнесу зі скороченою до 180 днів процедурою. Це умова Ukraine Facility, до якої прив'язано 550 млн євро, і дедлайн по ній минув ще в березні.Четвертий - №14282 про посилення гарантій незалежності енергорегулятора НКРЕКП. Це спільна умова ЄС і МВФ, від неї залежить транш Ukraine Facility на 137 млн євро, а виконати її мали ще до кінця 2025 року.П'ятий - №15269 про корпоративне управління Фонду гарантування вкладів: нові вимоги до керівництва, аудиторський комітет, прозоріше виведення банків з ринку. Це пряме зобов'язання з меморандуму з МВФ.Шостий - №15352 про обіг товарів, пов'язаних зі знелісненням. Він впроваджує європейський регламент EUDR та електронну простежуваність деревини. Це крок Плану України в межах Ukraine Facility: кожна з восьми таких умов із дедлайном до кінця 2026 року оцінена в 120 млн євро.Сьомий - №15175, зміни до Цивільного кодексу щодо сек'юритизації та облігацій з покриттям. Він супроводжує базовий закон №15172, який того самого дня ухвалили в цілому. Цей пакет відповідає вимогам програми МВФ і має відкрити нові інструменти для іпотеки та фінансового ринку.Разом від цих рішень залежать транші на понад 4,5 млрд євро та ще близько $0,7 млрд. Але всі сім документів поки пройшли лише перше читання, а гроші надійдуть тільки після остаточного ухвалення. І гарантій тут немає: "посилкові" закони до цього вже двічі провалювали.Пігулка, а не лікиЦі закони потрібні, і ухвалювати їх треба в нинішній ситуації. Але варто чесно назвати речі своїми іменами. Кожен із них - це знеболювальне, яке дає бюджету кілька місяців спокою, але не лікує хворобу. Навіть якщо Україна виконає всі умови вчасно, ми отримаємо транші, закриємо поточні діри і за рік знову опинимося перед тією самою арифметикою: власні доходи покривають лише частину державних потреб.Проблема в тому, що ми звикли шукати гроші за кордоном, поки величезний ресурс лежить усередині країни. І до нього жоден транш не дотягнеться.Понад 100 мільярдів у тініУ травні речниця МВФ Джулі Козак назвала оцінку тіньового сектору України - 45% ВВП. Якщо прикласти цю частку до прогнозного ВВП на 2027 рік, це близько 5 трлн грн, або понад $100 млрд за курсом, закладеним у бюджет. Це вдвічі більше, ніж $52,6 млрд, які Україна просить у партнерів на наступний рік. Зарплати в конвертах, сірий імпорт, контрабанда на ринках, подрібнення великого бізнесу на десятки ФОПів - усе це гроші, які не працюють ні на оборону, ні на соціальні виплати.Економічна наука давно знає, що податки мають межу ефективності. Ще Адам Сміт писав, що високі податки, заохочуючи контрабанду, нерідко дають державі менше доходу, ніж помірні. Джон Мейнард Кейнс у 1933 році сформулював це ще жорсткіше: оподаткування може бути настільки високим, що зводить нанівець власну мету, і з часом зниження податків має більше шансів збалансувати бюджет, ніж їх підвищення. Згодом цю логіку назвуть кривою Лаффера.Українська практика це підтверджує. У 2022 році держава скасувала частину податків на пальне і запровадила пільгові режими для бізнесу. У грудні 2022 року голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев звертав увагу: номінальний ВВП, тобто податкова база, скорочується на 13%, а податкові надходження до загального фонду за 11 місяців номінально зросли на 13%, попри скасовані податки на пальне й пільги. Пояснення він назвав одне - детінізація. Надходження ПДВ, за його словами, зросли більш як на 40%, або на 56 млрд грн.Отже, детінізація - не абстрактна теорія, а механізм, який уже спрацював в Україні навіть у найважчий рік війни. Проте у 2022 році результат дали вимушені антикризові рішення, а не продумана державна політика. Якщо перетворити цей досвід на системну програму, держава зможе поступово повертати в бюджет гроші, які сьогодні працюють у тіні, і менше залежати від чергового траншу. Питання лише в тому, з чого почати.Десять кроків для детінізаціїДетінізація - це не тотальні перевірки і не нові податки для тих, хто і так працює в білу. Це система умов, за яких працювати чесно вигідніше, ніж ховатися. Реалістичний план міг би виглядати так.1. Податкова лібералізація для білої зарплати. Зниження навантаження на фонд оплати праці в обмін на відмову від конвертів і "зарплатних ФОПів". Ідея ставки 10% на доходи вже звучала в парламенті; її варто повернути в поетапному форматі і прив'язати до реального виходу зарплат з тіні.2. Судова реформа для захисту власності. Бізнес виходить з тіні лише тоді, коли впевнений, що зможе захистити свої активи в суді. Потрібне завершення судової реформи: незалежні й доброчесні судді, передбачувана практика у спорах щодо власності, зокрема з державними органами, та реальне виконання судових рішень. Західні інвестори, перш ніж заходити в Україну, аналізують не лише податкові ставки, а й те, чи зможуть вони відстояти свої права в українському суді. Без надійного судового захисту приватної власності жодні податкові стимули не спрацюють.3. Передбачуваність правил. Податкові зміни не частіше ніж раз на рік і з перехідним періодом щонайменше пів року. Жодних підвищень "заднім числом".4. Удар по контрабанді й сірому імпорту. Повне перезавантаження митниці, обмін даними з митницями ЄС, припинення відкритої торгівлі контрабандою на ринках. Саме тут, а не в кишенях дрібних ФОПів, лежать найбільші втрати бюджету.5. Чесна спрощена система. Відокремити справжній малий бізнес від великих компаній, подрібнених на десятки ФОПів, і не чіпати магазин у прифронтовій громаді.6. Стимули для безготівкових розрахунків. Нижчі комісії еквайрингу для малого бізнесу, повернення частини витрат покупцям, прості цифрові сервіси замість готівки.7. Підтримка агросектору. Страхування воєнних ризиків, доступ до добрив і логістики, прозорі правила експорту. За словами народних депутатів України, після запуску режиму експортного забезпечення ринок "чорного зерна" фактично зник - прозорі механізми працюють.8. Переробка і металургія. Стимули для глибокої переробки в Україні, доступ до енергії за передбачуваною ціною, страхування експортних вантажів. Кожна тонна продукції з доданою вартістю - це білі робочі місця і податки.9. Технопарки та індустріальні парки. Податкові канікули для нових інвестицій в обмін на білі зарплати і реальні робочі місця. Закон про відновлення роботи індустріальних парків Рада ухвалила 2 вересня - тепер важливо, щоб він запрацював, а не лишився на папері.10. Вільні економічні зони з жорсткими критеріями. Спецрежими для західних і прифронтових регіонів, релокованих виробництв та оборонної промисловості, але з обмеженим строком, публічним контролем і чіткими показниками результату. Досвід кінця 1990-х - початку 2000-х, коли спецзони перетворилися на схеми і їх довелося скасувати, повторювати не можна.ВисновокУкраїна вдячна партнерам. Без їхньої підтримки ми не пройшли б ці роки війни, і виконувати домовленості з ними - наш обов'язок. Але жоден зовнішній кредит не замінить власної економіки. Державі потрібна масштабна і реалістична програма детінізації, яка зробить білу роботу вигіднішою за тіньову. Тільки тоді інвестори прийдуть навіть під час війни, бюджет перестане жити від траншу до траншу, а Україна матиме власний запас міцності, щоб вистояти у війні проти російського агресора.