16 місяців за ґратами в Росії. Визнання американського репортера.
Він прибув до Росії, щоб донести правду про путінський режим та агресію проти України, але його затримали. Американський журналіст Еван Гершкович провів 16 місяців у російській в'язниці, не знаючи, чи зможе колись вибратися на волю. Його мемуари "Ця проклята прекрасна земля" відкривають завісу на світ страху, абсурду та механізмів, які здатні перетворити людину на знаряддя великої політики.
Які таємниці приховані за завісою російської системи "правосуддя", як Кремль маніпулює життями людей і чому навіть звільнення не завершує цю історію, розповідає The Wall Street Journal. LIGA.net підсумовує основні моменти.
Написав про ПВК "Вагнер" і потрапив за ґрати. Один із російських охоронців у в'язниці порадив Гершковичу: "Еване, не забудь написати книгу". Він виправдав очікування — у США вийшли його мемуари "Ця проклята прекрасна земля". Ця книга є глибоким зануренням у російську кримінальну та правову систему, а також у нещодавню історію та складні стосунки автора з батьківщиною, з якої емігрували його батьки. Додаткова інформація: Евану Гершковичу 34 роки. Він народився в США в родині емігрантів з СРСР. Раніше працював журналістом у France Presse та The Moscow Times, а з січня 2022 року — у The Wall Street Journal. Володіє російською мовою. Прожив шість років у Росії, поки не був арештований у березні 2023 року.
Він висвітлював конфлікт в Україні і був засуджений до 16 років ув'язнення "за шпигунство" в строгій колонії. Це затримання стало першим випадком арешту американського журналіста з часів холодної війни. 1 серпня 2024 року його обміняли на російських спецагентів. Гершкович провів 16 місяців у російській в'язниці. У своїх мемуарах він коротко розповідає про своє дитинство, політичний і журналістський контексти, але найбільш захоплюючим є розділ про його перебування в Лефортово — знаменитій московській в'язниці, де він провів більшість часу. Ці спогади стали дослідженням людської здатності до адаптації. Гершкович виріс у Принстоні, спілкуючись вдома російською мовою. Після закінчення коледжу працював журналістом у Таїланді, перш ніж отримати посаду нічного репортера в The New York Times. Читайте також.
Книга про зламаний телефон Кушнера. Секретна операція спецслужб вийшла на світло.
У 2017 році він розпочав свою кар'єру в якості репортера для Moscow Times, невеликої англомовної газети в Росії, і вирушив до цієї країни. Незабаром він знайшов компанію російських друзів. Але його шлях не був простим; він став свідком жорстокостей, які вражали. Через три роки Гершкович приєднався до Agence France-Presse, а на початку 2022 року перейшов до московського бюро The Wall Street Journal. Під час його роботи Росія під керівництвом Володимира Путіна ставала все більш авторитарною, обмежуючи свободу слова. Уряд переслідував і ліквідовував політичних супротивників, а незалежні медіа зазнавали жорсткого контролю. Як американський журналіст, Гершкович відчував, що його охоплює "імунітет", але разом із тим він був "залежний від адреналіну, який дарують пригоди".
Чи може Трамп втратити контроль над Конгресом і як це вплине на Україну? У лютому 2022 року Росія розпочала вторгнення в Україну, що призвело до посилення репресій всередині країни. Гершкович усвідомлював, що його спостерігають під час написання репортажів, і намагався уникати цього. Він не розумів, що став жертвою маневрів Росії, яка прагнула повернути своїх агентів. Зустріч із джерелом у Єкатеринбурзі, що мала на меті висвітлити російське військове виробництво та діяльність ПВК "Вагнер", обернулася на спеціальну операцію. Арешт Гершковича, здійснений ФСБ, був жорстоким: йому наділи наручники, завдали ударів і примушували тримати незручні пози. Він відчував страх перед можливими катуваннями. Але найгірший сценарій не здійснився — систематичні тортури його оминули.
Замість цього він спілкувався зі слідчим ФСБ, відвідував судові засідання, перебуваючи в клітці, та отримував консультації від московських юристів. В російських судах менше 1% виправдувальних вироків. У його ситуації ідеєю було отримати вирок, адже тільки в такому випадку Гершковича можна було б використовувати як розмінну монету. "Я знаю, ти втратив рік свого життя, але в тебе все добре виходить тут", - говорив російський слідчий, коли наближався час його звільнення. Жодних грубих слів на адресу нас. Він ставився до нас із повагою, як ти і писатимеш," - зазначав охоронець. Боротьба з монотонністю та тривогою, сподівання на новини про можливу дипломатичну угоду, що могла б його звільнити, тримали Гершковича в тюрмі. Він покладався на маленькі радощі життя ув'язненого - листи, посилки та зустрічі з адвокатами.
Вів щоденник, практикував медитацію, займався фізичними вправами, переглядав телепередачі, в яких сам іноді ставився до обговорюваних тем. Прочитав "Війну і мир". Після звільнення Гершкович встановив близькі стосунки зі своїм співкамерником, який зізнався у веденні нелегального бізнесу з продажу зброї. Сергій, вкритий татуюваннями, вивчав макроекономіку за ґратами, декламував вірші Йосипа Бродського та навчав тюремному сленгу, звичаям і ієрархії. "На жаль, цей персонаж був дуже складним", – зазначає Гершкович. Після звільнення він відчув радість від зустрічі з рідними і намагається впоратися з посттравматичним стресовим розладом. "Іноді я просто завмираю, не в змозі осмислити все це", – ділиться він. Спогади про в'язницю не залишають його.
Проходить терапію. Пробує повернутися до журналістики.Його обмін, який мало не зірвався через смерть Олексія Навального у 2024 році, залежав від участі Німеччини та інших країн, став дипломатичним тріумфом команди Джо Байдена.Назва мемуарів взята з оповідання радянського письменника Юлія Даніеля. Вона відображає привабливість та огидність Росії для Гершковича, який зараз живе в Берліні.Читайте такожЯдерні погрози не працюють. Росія прагне поставити Європу на коліна - Foreign Affairs
