Чому українці в Німеччині мають менше можливостей для працевлаштування, ніж у Польщі -- Finance.ua
У Німеччині близько 500 тисяч українців отримують соціальну допомогу, відому як Bürgergeld. Водночас рівень зайнятості серед українських біженців залишається помітно нижчим у порівнянні з багатьма іншими країнами Європи.
Німецький уряд оприлюднив актуальну інформацію у відповідь на запити політика від партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD) Рене Шпрингера.
Вони стали доступні редакції BILD.
Згідно з отриманою статистикою, 483 197 громадян України в Німеччині отримують Bürgergeld. На основі даних Федерального агентства з праці Шпрингер підрахував, що рівень зайнятості українських біженців становить лише 27,1%.
Політик заявив BILD, що масштабно розрекламований федеральним урядом "турборежим працевлаштування" виявився провальним.
"Широко розрекламований "турборежим працевлаштування" федерального уряду провалився", -- сказав Шпрингер.
Він також закликав припинити виплачувати українцям Bürgergeld і перевести їх на нижчий рівень допомоги, передбачений Законом про виплати шукачам притулку.
У 2026 році базова виплата Bürgergeld для окремої особи становитиме 563 євро щомісяця. Додатково держава покриває витрати на житло та опалення. Зазначається, що витрати на соціальну підтримку українських громадян є суттєвими. У 2024 році Німеччина надала українцям близько 6,3 мільярда євро у вигляді базового забезпечення.
Водночас частина українців у Німеччині працює. У лютому 2026 року 325 498 працездатних громадян України мали роботу зі сплатою обов'язкових внесків до системи соціального страхування. Ще 51 856 українців працювали за форматом Minijob (мінімальна зайнятість з лімітом заробітку).
Відмінності між Україною та іншими європейськими державами особливо яскраво виражені в порівняльних статистичних даних. Згідно з інформацією, наданою Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), у 2024 році лише 31% українських мігрантів знайшли роботу в Німеччині. Для порівняння, у Польщі цей показник становив 78%, у Литві — 72%, а у Великій Британії — 69%. У Чехії, Данії та Нідерландах рівень зайнятості українців також перевищував 60%.
Економісти вважають, що однією з причин цієї проблеми є недостатній фінансовий стимул для працевлаштування. Інакше кажучи, для деяких людей вихід на ринок праці не здається достатньо привабливим у порівнянні з отриманням соціальних виплат.
Ще один фактор -- мовна та інтеграційна політика Німеччини. За даними Інституту досліджень ринку праці та професій (IAB), Німеччина більшою мірою, ніж сусідні держави, дотримується принципу "спочатку мова". Багато українських біженців спочатку проходять мовні та інтеграційні курси, а вже після цього починають активно шукати роботу.
На працевлаштування також впливає склад української групи біженців. Більшість із них -- жінки, значна частина яких має дітей. Необхідність догляду за дітьми може суттєво ускладнювати пошук роботи.
Окрім цього, існує проблема загальної ситуації на ринку праці в Німеччині, де спостерігається обмежена кількість відкритих вакансій. Ще однією перешкодою для українців є труднощі, пов’язані з визнанням їхніх дипломів та професійних навичок.
