Аналітичне інтернет-видання

Транзит нафти може зменшитися в десять разів. Які наслідки це матиме для цін на пальне та газ в умовах кризи в Ормузькій протоці – прогноз Міжнародного енергетичного агентства.

Конфлікт на Близькому Сході та перебої із судноплавством в Ормузькій протоці спричинили наймасштабніший шок на ринку енергоносіїв. Світовий енергетичний сектор уже не повернеться до минулого стану навіть після завершення бойових дій.

Такі висновки містить щорічний звіт "Світовий енергетичний огляд 2026", представлений Міжнародним енергетичним агентством 19 листопада, пише Euronews із посиланням на пресреліз МЕА. На тлі нестабільності на Близькому Сході, торговельних суперечок та кібератак на інфраструктуру енергетична безпека й доступність ресурсів стають головними орієнтирами для урядів усього світу.

Чому відновлення на попередньому ринку є неможливим?

Згідно з оцінками Міжнародної енергетичної агенції, тривалість кризи в Ормузькій протоці визначить масштаб змін у світовій енергетичній торгівлі. Незважаючи на високу стійкість глобальної економіки, уряди країн-імпортерів вже почали адаптувати свої стратегії: вони активно шукають нових постачальників, укладають угоди на постачання скрапленого природного газу, відновлюють затримані енергетичні проекти та запускають резервні потужності на основі викопного пального, одночасно прискорюючи реалізацію планів у сфері відновлювальної та атомної енергетики.

"Ормузька криза завдала величезного потрясіння системі. Хоча енергетичний сектор і світова економіка продемонстрували значну стійкість, чим довше триватиме криза, тим глибшими будуть її наслідки. І я не бачу жодного переконливого шляху для повернення енергетичного світу до того, як він був раніше", -- заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль.

Він також підкреслив важливість уникнення заміни однієї залежності від ресурсів на іншу при пошуку нових джерел постачання. Водночас керівник МЕА зазначив, що питання енергетичної безпеки та перехід до екологічно чистої енергії нині ніколи не були настільки пов'язаними.

Два варіанти розвитку для нафтогазового сектору та шляхів доставки.

У цій доповіді представлено аналіз двох контрастних сценаріїв розвитку глобальних ринків. Якщо ризики, пов'язані із судноплавством в Ормузькій протоці, триватимуть, інвестиції в обхідні трубопроводи, альтернативні джерела енергії та зменшення обсягу імпорту можуть призвести до значного зниження обсягів транспортування нафти через цей маршрут — з довоєнних 20 мільйонів барелів на добу до 8,5 мільйонів барелів у 2030 році, а до 2035 року — менше ніж 2 мільйони барелів. Незважаючи на таке різке скорочення, Близький Схід все ще залишиться провідним експортером нафти у світі.

У разі чіткого врегулювання близькосхідного конфлікту на світовий ринок повернеться відкладений обсяг постачання нафти та скрапленого природного газу. Це сформує ринок покупця і штовхатиме ціни вниз навіть під час активного поповнення стратегічних резервів, хоча структурне зростання електрифікації обмежить відновлення попиту на викопне паливо.

Бурхливий ріст електрифікації та нові досягнення у споживанні енергії.

Окремим фактором, що впливає на енергетичні системи, стало глобальне потепління. Уперше в історії світові витрати на енергетичні потреби для охолодження приміщень перевищили витрати на їх обігрів. Одночасно в країнах, які переживають кризу, спостерігається значний зростання продажів сонячних панелей, систем зберігання енергії та електричних автомобілів.

Згідно з прогнозами агентства, до 2035 року частка електричної енергії в загальному світовому споживанні може досягти 30% за всіма розглянутими сценаріями. Попит на електроенергію зростатиме вдвічі швидше, ніж загальне споживання енергоресурсів, що пояснюється потребами промисловості, системами кондиціювання, тепловими насосами та центрами обробки даних. Основними вигодонабувачами від розвитку внутрішньої генерації стануть сонячна та атомна енергетика, тоді як в азійських країнах енергетична криза може призвести до тимчасового продовження використання вугілля.

Водночас стрибок цін на енергоносії та добрива у 2026 році тисне на продовольчу безпеку, обтяжує державні бюджети країн, що розвиваються, через витрати на субсидії та загрожує загальмувати доступ населення до електрики й чистого палива для приготування їжі. Крім того, поточна енергетична політика держав поки що веде світ до потепління на 2,5-2,9 °C замість цільових 1,5 °C.

"Тиск поточної кризи не повинен затьмарювати вибір, який формуватиме енергетичну безпеку, сталий розвиток та процвітання на наступні десятиліття", -- наголосив очільник МЕА Фатіх Біроль.

Читайте також